Профорієнтаційна робота

Інтерактивна гра

«Хто більше знає про професії»

Вправа «Знайомство»

Мета: сприяти створенню позитивної атмосфери на занятті.

Давайте почнемо знайомство. Зараз кожен із вас назве своє ім’я , а потім назве професію , що буде починатися з першої букви імені.( Наприклад, «Я – Анна Володимирівна, я могла б працюватиархітектором …»).

Гра "Кадейдоскоп професій»

На дошці написані букви: К, Р, Ф, П. Потрібно пригадати та записати професії або спеціальності, що починаються з цих  букв. Чия команда це зробить краще?

К	П
Контролер	Провідник
Кіноартист	Пілот
Кранівник	Пожежний
Кочегар	Поліцейський
Кіномеханік	Полярник
Космонавт	Прикордонник
Кабельник	Покрівельник
Кутюрье	Піротехнік
Кухар	Пічник
Кондитер	Парашутист
Каменяр	Пекар
Кравець
Кондуктор

Вправа "Най  - най»

А тепер ви відповісте на питання з елементами гумору. 

Назвіть професії: 

Найзеленіша (садівник, лісник, квітникар-декоратор ...);

 Найсолодша (кондитер, продавець в кондитерському відділі );

 Сама грошова (банкір, професійні тенісисти, боксери, модель...);

 Сама дитяча (вихователь, педіатр, вчитель...); 

Серед нових спеціальностей - одна з найрідкісніших, але високооплачуваних - це професія футуролога. Ці люди займаються довгостроковими прогнозами розвитку бізнесу, економіки, країни в цілому. Зокрема, це високоосвічені фахівці-аналітики, чиє завдання - спрогнозувати майбутнє на основі наукових даних і методів. Зарплатні очікування футурологів - близько 3000євро.

Ще одна професія, яка набирає популярністьлайфкоуч.Ці фахівці пропонують людям допомогу в постановці й досягненні своїх цілей. Лайфкоучінг дає можливістьреалізувати себе і досягти поставленої мети, працюючи з тими ресурсами, про які клієнт і не здогадувався, або недооцінював їх. Вартість послуг фахівця - від 400 і вище гривень за сеанс.

Наступні у списку незвичайних професій -це аерографісти. Це люди, які володіють технікою образотворчого мистецтва і можуть нанести малюнок на будь-яку поверхню. Аерографіст виконує художні роботи оформлювального, рекламного і шрифтового характеру, включно зі складанням та виготовленням трафаретів. Заробітна плата такого художника залежить від обсягів його роботи, а обов'язки багато в чому співзвучні з роботою художника.

Сюрвейвер - теж нова спеціальність, людина, яка працює сюрвейером, проводить огляд майна, прийнятого на страхування. На підставі проведених інспекційвизначається кількість і якість товару, придатністьтранспортних засобів до перевезень вантажів. Сюрвейвери бажають отримувати за виконану роботу в цій сфері від 4000 до 5000 грн.

Досить давня, але популярна зараз професія - факір. Факіри - це люди, які працюють з вогнем та піротехнічними інструментами на різних фестивалях і в так званих театрах вогню. Зазвичай вони виступають в цирку, на фестивалях або ж влаштовують власні вуличні шоу. Оплата праці таких фахівців сильно залежить від місця виступу, рівня майстерності і складності програми. А часто - і від щедрості безпосередніх глядачів.

Наступна не тільки екзотична, але й екстремальна професія - берейтори. Це фахівці, які навчають коней. Завдяки праці берейтора коні в цирку вміють робити уклін і танцювати вальс, а коні в стайнях ходять під сідлом і долають складні перешкоди. Берейтори бувають різні, найбільш умілі з них готують підопічних для кінного спорту. Середній дохідберейтора - 5000 гривень на місяць.

Метрдотель  (фр. maître d'hôtel) — особа, яка координує обслуговування відвідувачів ресторану чи готелю. Метрдотель може бути відповідальним за бронювання столів та замовлення страв. Він також приймає скарги від відвідувачів. Метрдотель контролює обов'язки обслуговуючого персоналу та офіціантів. Метрдотель може також виконувати функції головного офіціанта в маленьких ресторанах.

І ще одна цікава екзотична професія - кавісти - знавці  вин. Вони володіють мистецтвом подачі вин, добре знають правила їхнього вживання, але самі практично не п'ють. Зарплати цих професіоналів напряму зав'язані зелітністю закладу. Кавісти з досвідом роботи і високим рівнем володіння мистецтвом мають зарплатні побажання від 10 тисяч гривень.

   Є.Клімов запропонував класифікацію професій, суть її полягає в тому, що залежно від особливостей основного предмету праці всі професії поділяються на п’ять головних типів.

 Професії першого типу – «людина-природа» об’єднують ботаніків, лісників, агрономів, ветеринарів і т.д. Назва підказує, що ці професії полягають у вивченні і використанні корисних копалин землі, води, атмосфери, а також живих організмів – рослин і тварин, тобто неживої і живої природи.

Професії другого типу – «людина – техніка» - це слюсарі, інженери, мотористи, швачки, водії… Люди цих професій займаються машинами, механізмами, транспортними засобами, тобто технікою.

 Ті, хто мають справу з різними умовними знаками, шифрами, кодами, формулами належать до третього типу професій – «людина – знакова система» (бухгалтер, економіст, касир, радист, програміст, оператор). Дизайнери, художники, письменники, журавлі, композитори, музиканти, актори – представники четвертого типу професій «людина – художній образ». Ці професії передбачають роботу з творами літератури, мистецтва, а також інші види робіт у сфері естетики.

 П’ятий тип професій – «людина – людина» - включає продавців, лікарів, вчителів, вихователів, бібліотекарів, слідчих, офіціантів, екскурсоводів. Для цих професій характерна робота з людьми – дітьми чи дорослими.

Вправа

«Зайва професія»

Знайдіть у рядах переліку професій зайву. Одні професії відповідають одному типу професій, а інші іншим.

Бланк

Учитель, психолог, зоолог, екскурсовод, лікар.

Ботанік, біолог, фермер, програміст, лісник.

Художник, артист, письменник, композитор, автослюсар.

Прокурор, офіціант, агроном, тренер, продавець.

Шахтар, металург, водій, економіст, електрик.

Перекладач, філософ, математик, медсестра, бухгалтер.

Вправа «Професії батьків»

Кожна команда повинна визначити 2 професії ваших батьків та без слів показати її. А команда-суперник повинна її вгадати.

 Презентація «Професія майбутнього» (домашнє завдання).

Вам необхідно представити неіснуючу професію або професію майбутнього. Описати чим ця людина буде займатися, де може працювати, які в неї будуть обов’язки і т.д.

Наостанок я вам пропоную пройти жартівливий тест, який допоможе розібратися до яких професійних типів ви схильні. Використовуючи три геометричні фігури - трикутник, коло, квадрат, намалюйте чоловічка, що складається з 10 елементів. Повинні бути використані всі три види фігур. Якість малюнка не має значення. Якщо намальовані зайві елементи - їх треба закреслити, якщо їх не вистачає - домалювати відсутні. Час виконання - 30 с.

Тепер підрахуйте кількість трикутників.

А тепер слухайте ключ до тесту (читає).

Перший тип: 6-8 трикутників - тип керівника, хороші викладачі. Яскраво виражене прагнення до лідерства, добре розбираються в людях, які працюють з інформацією.

Другий тип: 5 трикутників. Відповідальний виконавець, хороші організаторські здібності. Професіонал, до дрібниць продумують свою діяльність.

Третій тип: 4 трикутника. Різноманітність інтересів і талантів. Схильність до індивідуальної роботи.

Четвертий тип: 3 трикутника. Тип вченого. Раціональний, об'єктивний, легко переключається з одного виду діяльності на інший.

П'ятий тип: 2 трикутника. Інтерес до мистецтва і людині. Тонко відчуває все нове і незвичайне.

Шостий тип: 1 трикутник. Винахідник, конструктор, художник. Володіє багатою уявою.

Методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи з учнями в позакласний час

Л. В. Микитюк, 

методист навчально-методичного

кабінету виховної роботи КОІПОПК

Дати людині щастя улюбленої праці – означає допомогти їй знайти серед безлічі доріг ту, на якій найяскравіше розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності  її особистості

 Василь Сухомлинський

В умовах реформування системи освіти в Україні особливої ваги набуває проблема, пов’язана з прагненням сучасної молоді знайти місце рівноправного партнера у суспільних процесах, які протікають швидко і вимагають від них одночасно високого рівня загальної підготовки й ґрунтовних знань в обраній сфері професійної діяльності. У сучасному суспільстві молодь не може успішно реалізувати свої соціально-професійні орієнтації без сприяння інститутів системи освіти. Такі заклади не тільки транслюють підростаючому поколінню обсяг знань і передають спеціальні вміння, а також і формують життєві орієнтації, установи та трудові навички, зокрема – вибір майбутньої професії, продовження освіти й професійну підготовку. Таким чином, одним із пріоритетних завдань сучасної системи освіти є організація роботи з учнівською молоддю щодо усвідомленого професійного самовизначення.

В основу профорієнтаційної діяльності покладено такі принципи:

·                  комплексний характер профорієнтаційних послуг: організація профорієнтаційної діяльності повинна здійснюватись в соціально-економічному, психолого-педагогічному, медико-фізіологічному та професійному напрямах для забезпечення різнобічної готовності молодої людини до вибору професії;

·                  узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;

·                  діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;

·                  рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України та громадянами іноземних держав, з якими укладено відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;

·                  доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання та працевлаштування;

·                  добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;

·                  конфіденційний і рекомендований характер висновків профконсультацій і профдобору, додержання працівниками профорієнтаційних норм професійної етики;

·                  взаємозв’язок школи, сім’ї, виробництва і громадськості в здійсненні профорієнтаційних заходів;

·                  систематичність і наступність у профорієнтації.

Підходи до організації ефективної профорієнтаційної роботи:

·                  соціально-економічний – аналіз потреб суспільства в різних професіях, з’ясування їх перспектив у трудових ресурсах. Робота за покликанням забезпечує максимальну віддачу працівника і, відповідно, дає кращий економічний ефект;

·                  психофізіологічний – забезпечення вибору такої професії, яка максимально відповідає психофізіологічним характеристикам людини;

·                  психолого-педагогічний – виховання в учнів любові до праці, формування інтересу до майбутньої професії.

Розвиток ринку праці, зростання вимог до якості підготовки фахівця визначає необхідність якісного покращення усієї системи професійної підготовки кадрів. Одним із важливих напрямів реалізації такого завдання є розвиток і вдосконалення роботи з професійної орієнтації молоді у процесі набуття нею середньої освіти. Важливою умовою ефективності профорієнтаційної роботи є проведення означеної діяльності з дітьми дошкільного віку та учнівською молоддю.Система профорієнтаційних справ дозволить всебічно ознайомити учнів зі світом професій, усвідомити важливе значення кожної з них та необхідність правильного вибору.

Профорієнтаційна робота з учнями – один із головних аспектів виховної роботи, спрямованої на підготовку учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. У закладах освіти профорієнтаційну роботу з учнями покликані проводити класні керівники, вихователі, бібліотекарі, педагоги-організатори, керівники гуртків у позакласний час. Така робота  організовується з урахуванням  вікових та індивідуально-психологічних особливостей  учнів (вихованців),  їхніх нахилів,   інтересів,   задатків та готовності  до  певних  видів  діяльності й рівня сформованості учнівського колективу.

Особливість позакласної виховної роботи полягає в добровільній участі у ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст діяльності відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності, самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій). Цікаво організовані виховні справи, добре спланована робота гуртків за інтересами особливо розвивають здібності дітей, їх творчу активність.

Враховуючи психологічні та вікові особливості учнів, профорієнтаційну роботу з учнями у позакласний час потрібно організовувати поетапно:

·                  початковий етап (1-4 класи);

·                  пізнавально-пошуковий  етап (5-7 класи);

·                  базовий етап (8-9, 10-11 класи).

Початковий етап (1-4 класи). На даному етапі передбачається ознайомлення з окремими професіями, формування поваги до трудівників, позитивного ставлення до різних видів трудової діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості (самопізнання); початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими людьми в процесі діяльності; створення умов для розвитку здібностей молодших школярів; виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів діяльності.

Працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу – всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з першого класу. Дітей необхідно поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в ньому. Завдання педагога – якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи. Професійна просвіта учнів 1-4 класів полягає в необхідності дати їм початкові відомості про важливість будь-якої праці для життя суспільства. Учні ще не готові сприймати інформацію про умови праці, але вони можуть усвідомити, яку користь приносить людям та чи інша професія.

Пізнавально-пошуковий етап (5-7 класи). Означений етап передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.

В основній школі професійна просвіта школярів повинна спрямовуватись на ознайомлення учнів з існуючою типологією професій та відомостями про найбільш поширені професії кожного типу, класу, відділу і групи. Важливе місце у профорієнтаційній роботі з учнями 5-7 класів повинні зайняти питання про умови правильного вибору професії та фактори, які на нього впливають.

На цьому віковому етапі основними завданнями профорієнтації є виховання працелюбності, стимулювання до свідомого вибору праці, розвитку творчих здібностей учнів, ознайомлення з різними видами професійної діяльності, умовами праці, об’ємом спеціальних і загальних знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти спеціаліст даної професії, гігієнічною характеристикою, психофізіологічними вимогами професії до людини, системою підготовки та підвищення кваліфікації кадрів із даної.

У підлітків часто змінюється інтерес до професії. Іноді це відбувається в результаті впливу зовнішніх факторів, наприклад, коли учні отримують неправильне уявлення про зміст праці або недостатньо об’єктивно оцінюють свої можливості, ігноруючи психофізіологічні особливості і переоцінюють їх. Чимало учнів узагалі не цікавляться майбутньою професією. Ці аспекти необхідно враховувати у процесі організації профорієнтаційної роботи в основній школі.

Базовий етап (8-9, 10-11 класи). Організація роботи на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон’юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

         Учні старших класів потребують розширення, поглиблення та систематизації знань про професії. У зв’язку з цим основними напрямами профорієнтаційної роботи з учнями є: професійне виховання (формування та розвиток в учнів стійких професійних інтересів до тієї чи іншої професії), професійна діагностика (вивчення характерних особливостей людини) та професійна консультація (надання індивідуально-психологічної та медичної консультації).

Особливе значення для визначення змісту профорієнтаційної роботи має рівень професійної спрямованості учнів старшої школи. Розрізняють високий, середній та низький рівні:

високий – загальні та професійні інтереси носять широкий, змістовний та стійкий характер; вироблена система значимих ціннісних орієнтацій, для яких характерне глибоке розуміння значення професії як для окремої особистості так і для всього суспільства;

середній – загальні та професійні інтереси мають стійкий характер, але не завжди поєднуються з інтересами до майбутньої професійної діяльності; інші інтереси обмежені; ціннісні орієнтації виражаються позитивним ставленням до виконання професійного обов’язку;

низький рівень – загальні та професійні інтереси чітко не виражені; відсутнє поєднання з інтересом до майбутньої професійної діяльності.

Ефективність організації профорієнтаційної діяльності полягає у використанні педагогом активних форм та методів роботи. Залежно від мети, завдань та змісту їх поділяють на: інформаційно-просвітницькі, у ході яких вихованцям розповідається про канали працевлаштування, умови прийому на роботу і навчання, надається інформація про світ професій та вимоги, які ставляться до людини;діагностичні, які спрямовані на вивчення особистості учня, його інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення їх відповідності обраній професії.  Серед таких форм профорієнтаційної роботи виокремлюють: ситуаційно-рольову гру, сюжетно-рольову гру, гру-драматизацію, інсценування, гру-бесіду, гру-експрес, гру-мандрівку, вікторину, відгадування загадок, ребусів, кросвордів, екскурсію на підприємства, віртуальну екскурсію, бесіду, розповідь, годину спілкування, калейдоскоп, усний журнал, уявну подорож, творчий конкурс, моделювання життєвих ситуацій, виставку творчих робіт, школу професійної майстерності, презентацію професій, перегляд мультфільмів, кінофільмів, документальних фільмів, відеороликів, станційну форму роботи, гру з літерами та словами, ігрову програму, місто веселих майстрів, прес-шоу, теле-ревю, свято (професійне свято), зустріч із людьми різних професій, ярмарку професій, клуб веселих та кмітливих, акцію, театральну виставу, майстер-клас, анкетування, тестування, мульти/моно проекти, конверт дружніх питань, твір-роздум, тренінг, калейдоскоп професій, професійну вітальню, колаж, диспут, брифінг, моделювання розвивально-виховних ситуацій, брейн-ринг, складання індивідуальних програм саморозвитку, агітбригаду, тематичний діалог, інтернет-подорож, інтернет-форум.