1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним з найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання та його профілактику. СНІД – особливо небезпечна хвороба, яка несе смертельну загрозу людству. Це інфекційне захворювання здатне за 10-12 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання.         

         З метою профілактики СНІДу , формування в учнів необхідних знань про дану хворобу, правильного уявлення про  шляхи передачі ВІЛ- інфекції в школі проведено ряд  заходів «Подумай про майбутнє – обери життя!»

Минуле стукає у наші серця

Не нагодує Мати - Україна,

Не приголубить діточок своїх…

Яка ж бо перед Богом в нас провина?

Який ми сотворили гріх?

Чи той, що в нас поруйнували храми?-

Прийшли в наш край перевертні і хами

Чинить страшну наругу над людьми.

За жінок, чоловіків, дітей,

За малих, дорослих і старих

Не співала півча похоронна,

Не лунали дзвони за впокій …

Ні труни, ні хрестів і ні тризни

Прямо в яму, навіки віків…

Чорна сповідь моєї Вітчизни

І її затамований гнів.

Ці скорботні рядки присвячує поет тим, яких давно немає. Яких спопелив найстрашніший злочин тоталітарного більшовицького режиму – штучний голод 1932-1933 рр. Сім десятиліть тому сатанинська лапа брутально перервала життя мільйонів людей.

 Зотліли і стали попелом їхні надія і віра. Але перед тим жорстока доля, мабуть, щоб болючішим був удар, віковічну мрію перетворила майже на дійсність.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років. В один страшний рік сталися дві найбільші трагедії – фашисти захопили владу у Німеччині та голод, який був масовим у багатьох республіках колишнього Радянського Союзу, але найбільш страшнішим він був у Радянській Україні. Людиноненависницький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» - квітуче життя для можновладців – на кістках мільйонів.

Йшли в могилу найкращі, несли в могилу, несли найкоштовніше, що є в нації - гени розуму, здоров’я, гени досконалості фізичної і духовної, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів.

Голодне лихоліття, яке випало на долю українського народу, найболючіше вразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними , не брали участі в колгоспному виробництві, а відтак не одержували рятівних 100-300 г. хліба на працюючого.

Жахливим випробуванням для підлітків став 1932 рік, в продовж якого масово гинули діти в містах і селах. Вони тихо помирали, не дочекавшись допомоги. Діти гинули з різних причин: від опухання та хвороб, ставали жертвами канібалізму, накладали на себе руки. Селами у той час блукали юрби голодних і виснажених дітей.

 Щасливі ми, що не можемо зараз навіть уявити, в якому пеклі народжувався народний фольклор тих часів. Незважаючи на страшний терор, вірші, говірки приказки народного протесту творились, жили і блискавично поширювались між людьми.

Роки, що віддаляють нас від українського голодомору, не вивітрили з памяті народної жаху пережитого. Лихоліття 33-го і досі болять невигойною раною в душі  кожного українця, бо не було селянської   родини в тодішній Україні, яку б обійшла ця біда, коли голодна смерть забирала дітей і їхніх матерів.

 Ми живемо в інший час і не причетні до тих страшних часів. Тому так важко достукатись до сердець нині сущих.

Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

     Вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 рр. учні та вчителі    Охрімовецького НВК.  

Забути  таке неможливо. Щоб не стерлася пам'ять про уроки минулого, щоб не втратили майбутні покоління того знання, яке характеризує націю українців.

День Гідності та Свободи

«Україна гідна свободи!»

 Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

 Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки – України.

Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили  свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

З такою метою учні та вчителі Охрімовецького НВК вшанували патріотизм і мужність громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини на виховному заході «Україна гідна свободи!». Поетичними рядками учні згадували Запорізьку Січ, бій під Крутами, Майдан та про військові дії на Сході України.

Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і  якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Тиждень толерантності

З давніх-давен людина пізнавала навколишній світ, а також займалася освітою,вихованням,

вчилась жити з людьми. Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і поняття толерантності.

    У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов усіх учнів Охрімовецького НВК з 13 по 17 листопада 2017 року в НВК проведено тиждень «Виховуємо толерантність».

     План проведення тематичного тижня був насичений та різноманітний.
          Впродовж  тижня робота була спрямована на розуміння необхідності реалізації принципів толерантності в суспільстві, потребу злагоди, повагу до інших людей, їхніх думок, дотримання своїх переконань і визнання такого ж права за іншими. Для учнів була проведена година спілкування з переглядом відеоролика «Толерантність – це…». Анкетування серед учнів «Що я знаю про толерантність?» мало за мету виявити знання та обізнаність про поняття «толерантність».
    Лідери учнівського самоврядування Лиса Д.  Ткачук К. та Гавінська Д.  брали інтерв’ю в учнів та працівників закладу: «Толерантність — це...». Додаткову інформацію про тему толерантності учасники Охрімовецького НВК мали змогу почерпнути із стінгазети «Міжнародний день толерантності».

В четвер, 16 листопада, для учнів школи  був проведений тренінг «Виховання толерантності як життєвої цінності.». 

Метою тренінгу було навчитися пояснювати поняття «толерантність», визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві; показати значущість толерантності під час взаємодії з іншими; учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.

     Б.Шоу говорив: «Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди». Тож хотілося б висловити надію, що наші учні будуть завжди пам’ятати, що толерантність врятує світ!

З давніх-давен людина пізнавала навколишній світ, а також займалася освітою,вихованням,

вчилась жити з людьми. Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і поняття толерантності.

    У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов усіх учнів Охрімовецького НВК з 13 по 17 листопада 2017 року в НВК проведено тиждень «Виховуємо толерантність».

     План проведення тематичного тижня був насичений та різноманітний.
          Впродовж  тижня робота була спрямована на розуміння необхідності реалізації принципів толерантності в суспільстві, потребу злагоди, повагу до інших людей, їхніх думок, дотримання своїх переконань і визнання такого ж права за іншими. Для учнів була проведена година спілкування з переглядом відеоролика «Толерантність – це…». Анкетування серед учнів «Що я знаю про толерантність?» мало за мету виявити знання та обізнаність про поняття «толерантність».
    Лідери учнівського самоврядування Лиса Д.  Ткачук К. та Гавінська Д.  брали інтерв’ю в учнів та працівників закладу: «Толерантність — це...». Додаткову інформацію про тему толерантності учасники Охрімовецького НВК мали змогу почерпнути із стінгазети «Міжнародний день толерантності».

В четвер, 16 листопада, для учнів школи  був проведений тренінг «Виховання толерантності як життєвої цінності.». 

Метою тренінгу було навчитися пояснювати поняття «толерантність», визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві; показати значущість толерантності під час взаємодії з іншими; учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.

     Б.Шоу говорив: «Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди». Тож хотілося б висловити надію, що наші учні будуть завжди пам’ятати, що толерантність врятує світ!

День української писемності та мови

9 листопода – День української писемності та мови.

 Це одне з наймолодших державних свят.

Рідна мова – це «найбільше і найдорожче добро в кожного народу, жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування», - писав відомий український письменник Панас Мирний.

З давніх-давен пращури застерігали майбутні покоління від найстрашнішого гріха – зречення рідного слова, рідних традицій.

Мова – то цілюще джерело: хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Учні Охрімовецького НВК стали активними учасниками заходів, присвячених Дню української писемності та мови.

Звучали вражаючі слова про Україну, мову, українських митців. Зачаровувала милозвучністю українська пісня.

  Діти проявили творчість, виконуючи завдання  ХVIII     Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. 

Вже вкотре учні школи, учителі перевіряли орфографічні навички під час написання радіодиктанту. Учасниками стали 29 учнів, 5 учителів і 3 батьків.

 А на завершення свята проведено мовознавчу вікторину «Найрозумнішний», конкурсно-ігрову програму «Я люблю Україну», бібліотечну годину «Український ГраВікКон», годину спілкування для наймолодших «Ми - діти твої, Україно».

Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що означає для людей рідна мова. Це - тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це - наша гордість. Бережімо її!

Мовно-літературний конкурс

МІЖНАРОДНИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС

 ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Саме в цю золоту пору року  в Охрімовецькому  НВК було проведено урочисте відкриття VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу серед учнівської та студентської молоді імені Т.Г. Шевченка!
  Конкурс імені Т. Шевченка – це свято рідного слова, можливість перевірити свої знання і сили, відчути власну причетність до великої когорти шанувальників творчості Кобзаря.

   Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й надзвичайного таланту, що здобула світову славу.
   Тарас Шевченко звеличив Україну та її народ,  підніс його духовну велич і красу на найвищий рівень, чим збагатив увесь світ.
   Пізнавати Шевченка - це пізнавати історію. Думати про Шевченка - це жити Шевченком, продовжувати його безсмертя в собі.
   Так, як Шевченко любив Україну, можна любити тільки матір. Він силою свого слова відродив прадавнє ім’я рідної землі,  повернув  батьківщині законне ім’я, що довгий час перебувало під великодержавними заборонами. Повернув ім’я своєму народові й засвідчив його історичне право на рідну землю.
   Участь у Конкурсі – це, перш за все, ваша повага до Генія слова, до держави, до школи, вчителів, які навчають нас мови калинової, її літературним нормам, культури спілкування. Грубістю вражене слово кричить, болем озивається, а культурою зігріте слово буяє, пишається веселково, пахучим квітом пломенить над світом.  

  Пам’ятаймо! Лише там, де звучить рідне слово, живе український народ!